Доброго здоров’я, я вирішив відкрити нову рубрику: “Психологічні рецепти”. Психологічні рецепти – це короткий і грубий виклад рішення психологічних проблем за якими Ви до мене звертаєтеся. Дуже часто,коли до мене зверталися клієнти все зводилося до запиту в стилі: дайте “чарівний рецепт” який все відразу вирішить. Але таких рецептів не існує!!!
Хоча їх рішення зводиться до досить простим алгоритмам. Загалом, суть в наступному – якщо цей алгоритм Вам не допоможе – ласкаво просимо до мене на консультацію 🙂
Однією з перших проблем я вирішив взяти гіперопіку. Далі будуть не великі рецепти вирішення різних інших проблем. Невеликі стандартні схеми рішення. І ці схеми зовсім не чарівні … Ви їх знаєте самі. Але вони працюють!
Гіперопіка! – Одна з важливих проблем сучасності. Кого ця проблема турбує, той зрозуміє про що я говорю.
Суть проблеми:
Батьки не можуть відпустити дитину. Не просто піклуються про неї. А коли здавалося йому вже 30 років … Буквально контролюють кожен його крок. Це грубий опис того, що іноді відбувається. Але в нашому суспільстві – це трапляється все частіше.
Довго описувати цю проблему немає сенсу. Думаю кожен, хто з нею зіткнувся прекрасно розуміє її суть. Головне, – як неї позбутися? Вирішити.
Я згадую назву одного фільму: «Скинь маму з поїзда». Звісно – це не є рішенням! Цей вислів емоційного стану «ДИТИНИ» – учаснику такого процессу…
Я можу всіх запрошувати до себе на консультацію. Тоді я індивідуально Вам буду допомагати у вирішенні кожної деталі вашої проблеми. Але якщо хочете спробувати самі, дам вам кілька корисних порад. Алгоритми які я запропоную вирішать всі Ваші питання. Для вирішення всіх інших деталей – “в яких криється диявол” – ласкаво просимо сюди!
Перше рішення:
Усвідомити і прийняти проблему.
Усвідомити і прийняти проблему – це одне з перших рішеннь. Зрозуміти, що ти доросла людина і ти сам відповідаєшь за своє життя і приймаєшь самостійні рішення.
Друге:
Бути фінансово незалежним. Не бійтеся йти на вільні хліби. Якщо ви від них залежні фінансово. То далі розмову з Вами, Закінчено! Вам дорога до шкільного психолога … Якщо немає. Зрозумійте – в них немає ніякого права вирішувати за Вас! ..
Третє:
Не сваріться. Ви можете ставити свої умови. Але крик і лайка – це від безсилля і нагадує істерику маленької дитини, з якою ваші батьки давно навчилися справлятися … Просто дійте без пояснень і виправдань.
Четверте:
Ігноруйте. Ігнор на їх істерику. Коли щось не дає результату, воно перестає існувати. Ігнорування знищує всі дії іншого (будь кого з батьків, друга, учасника будь-якого конфлікту). Знищує їх (конфлікту) емоційну складову.
П’яте:
Диктуйте свої умови, приймайте свої рішення, дійте самостійно. Тут важливо не те, що ви зробили не так як вони. А те що ви зробили це самі – не залежновід того збігається це з їх думкою чи ні.
Шосте:
Дайте їм можливість допомагати Вам! Дозвольте в чомусь подбати про Вас. Іноді, коли «дитина підросла» їм не вистачає почуття того, що вони потрібні.
